21/06/2021
Брак контейнерів викликає перебої у поставках кондиціонерів
Ситуація із браком контейнерів погіршується в усьому світі, у результаті, проблеми з логістикою заважають задоволенню наявного попиту. Дефіцит контейнерів носить глобальний характер і значно впливає на ринок обладнання для опалення, вентиляції, кондиціонування повітря і холодопостачання (HVAC&R).
Пандемія, викликана вірусом COVID-19, привела до скорочення споживчого попиту у першій половині 2020 року. Відновлення попиту, у другій половині року, спонукало підприємства поповнити складські запаси. Зокрема, перехід світової економіки на «домашній» режим підвищив затребуваність такої техніки, як кондиціонери, очищувачі повітря, інші побутові прилади, а також обладнання для фітнесу та ноутбуки.
Щоб задовольнити зростаючий попит, Китай, який швидко відновлюється після епідемії і володіє гігантськими виробничими потужностями, взяв на себе роль світового постачальника. У ситуації, коли більшість зарубіжних підприємств вимушені були зупинити виробництво, через карантин, Китай виявився наповнений замовленнями з усього світу, що призвело до істотного зростання експорту, включаючи експорт систем кондиціонування повітря, а також товарів для профілактики і запобігання коронавирусної інфекції.
За даними Головного митного управління (ГТУ) КНР, від 14 січня 2021 року, сумарний обсяг експорту товарів з Китаю, в 2020 році, виріс на 4%, та склав 17,93 трильйона юанів (2,76 трлн дол. США), а позитивне сальдо зовнішньоторговельного обороту збільшилося на 27,4% - до 3,7 трлн. юанів (568,75 млрд дол. США), що є рекордним значенням за останні п'ять років.
Обсяг експорту побутових кондиціонерів повітря склав 47,21 млн. пристроїв, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 13,9%. У грошовому вираженні, китайський експорт побутових кондиціонерів у 2020 році оцінюється у 47,86 млрд. юанів (7,4 млрд дол. США), що на 8% більше показника попереднього року. Обсяг експорту холодильників перевищив 69,54 млн. одиниць обладнання, та збільшився на 35,6%, у порівнянні з попереднім роком. Крім того, «зіркою» китайського експорту, в умовах пандемії COVID-19, стали очищувачі повітря, за перші 11 місяців, 2020 року, кількість замовлень на обладнання цього типу зросла у 7,8 рази, у порівнянні з попереднім роком. Валова виручка майданчиків електронної комерції, за рік, збільшилася у 9,3 рази.
До середини 2020 року, зростання експорту з Китаю, та інших країн Азії, призвело до серйозного дефіциту вантажних контейнерів. Експортери з Китаю, Південної Кореї та інших країн регіону зайняті пошуками будь-яких доступних контейнерів для відвантаження товарів. У той же час, країни-одержувачі, такі як США, Австралія і держави Європи, стикаються з нестачею робочої сили для обробки вантажів, які надходять . На додаток до цього, тимчасове закриття ряду підприємств призвело до затримки контейнерів, які завезли, у портах. За даними Китайської асоціації контейнерної індустрії (CCIA), лише один з трьох відправлених з Китаю контейнерів може бути повернутий назад. Раніше повернення контейнерів у Китай займало не більш ніж 60 днів, зараз на цю процедуру йде близько 100 днів. У Північній Америці, на сьогоднішній день, залишаються 60, з кожних 100 контейнерів, які прибули.
Більш того, через зниження обсягів виробництва і скорочення торгівельного обороту, всі провідні компанії-перевізники працюють з малим навантаженням, скоротивши кількість вантажних суден на маршрутах, для зменшення витрат. Дефіцит контейнерів посилюється через, викликаного карантином, скорочення кількості авіарейсів. У результаті, деякі дорогі товари, які раніше доставлялися по повітрю, у даний час перевозяться морськими контейнерами.
У грудні 2020 року, індекс доступності контейнерів (CAx), на біржі контейнерів COEX, у Шанхаї, впав до 0,13, для 40-футових контейнерів, і до 0,08, для контейнерів підвищеного обсягу (дефіциту контейнерів відповідають значення індексу нижче 0,5). У порівнянні з першим кварталом 2020 року, ці показники знизилися на 75% і 83%, відповідно.
Щоб впоратися із дефіцитом, виробники контейнерів змушені працювати на повну потужність, а великі перевізники вантажів переходять на використання, відносно, більш доступних 20-футових контейнерів. Однак цього недостатньо для вирішення проблеми. Виробництво відстає від попиту, а щодо 20-футових контейнерів, висловлюються побоювання, що через неефективність їх заповнення, транспортні канали зіткнуться зі збільшенням навантаження.
Існуючий дефіцит контейнерів веде до збільшення вартості фрахту. За даними Балтійської біржі, незалежного джерела інформації про морські перевезення, до кінця 2020 року, фрахтові ставки на найбільш завантажених маршрутах з Китаю, на західне і східне узбережжя США, виросли, у порівнянні з 2019 роком, на 208% і 110%, відповідно. Тільки за грудень, 2020 року, фрахтові ставки, на перевезення з Азії у Північну Європу, зросли більш, ніж на 60%. Зокрема, фрахтові ставки у Роттердам (Нідерланди), з початку 2020 року, збільшилися майже у шість разів. Так само, злетіли ставки фрахту у Австралію і Південно-Східну Азію.
За твердженням провідних японських виробників кондиціонерів, майже всі вони стурбовані дефіцитом контейнерів і, пов'язаними з ним, затримками поставок своєї продукції і зростанням вартості перевезення. Наразі, на деяких напрямках, затримки поставок становлять понад місяць. Для побутових кондиціонерів повітря, які, у значній мірі, є товаром сезонного попиту, несвоєчасна доставка може означати втрату прибутку. Крім того, неможливість запланованої відправки VRF-систем, призначених для Європи, США і Близького Сходу, веде до зниження продажів.
Для вирішення зазначених проблем, ряд японських виробників приступив до коректування структури глобального виробництва і поставок. Однак, навіть за наявності збиральних цехів, наприклад, у Європі, дефіцит контейнерів залишається проблемою, тому що значна частина сировини і напівфабрикатів виробляються в Азії.
Процес глобалізації дозволив підвищити ефективність виробництва, проте створив значні додаткові ризики для виробництва і поставок, у разі непередбачених подій. У майбутньому, можливо, першорядну важливість придбає організація місцевого виробництва і локальних каналів поставки.
