Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки

08/07/2026

‼️🏠 ЯК ЗАКОННО ПОБУДУВАТИ БУДИНОК У 2026 РОЦІ: 7 ОБОВ'ЯЗКОВИХ КРОКІВ

Якщо ви плануєте збудувати власний житловий будинок на присадибній земельній ділянці (площею до 500 кв. м та висотою не більше 2 поверхів без урахування мансарди, цоколя і підвалу), потрібно пройти 7 основних етапів.

1️⃣ Земельна ділянка

Спочатку потрібно мати земельну ділянку у власності, співвласності або користуванні. Вона має бути зареєстрована у Державному реєстрі речових прав і мати кадастровий номер (або державний акт на право власності).

❗️Важливо: цільове призначення земельної ділянки повинно дозволяти будівництво житлового будинку.

2️⃣ Отримання вихідних даних

Через Дію або ЦНАП потрібно отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки. Послуга безкоштовна.

На період воєнного стану замість будівельного паспорта можна оформити схему намірів забудови у приватного проектувальника.

3️⃣ Повідомлення про початок будівництва

Через Дію або ЦНАП подайте повідомлення про початок виконання будівельних робіт до ДІАМ або відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Послуга також безкоштовна.

4️⃣ Будівництво будинку

Після подання повідомлення можна розпочинати будівництво — самостійно або із залученням підрядника.

Якщо будівництво виконує генпідрядник, укладений договір має бути внесений до Реєстру будівельної діяльності.

5️⃣ Технічна інвентаризація

Після завершення будівництва необхідно замовити технічну інвентаризацію в БТІ за адресою м. Дрогобич Площа Ринок 25 для виготовлення технічного паспорта. Документація вноситься до Реєстру будівельної діяльності.

6️⃣ Прийняття будинку в експлуатацію

Після завершення робіт через Дію або ЦНАП подається декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Послуга безкоштовна.

7️⃣ Реєстрація права власності

Після реєстрації декларації необхідно звернутися до державного реєстратора або нотаріуса, щоб зареєструвати право власності на будинок у Державному реєстрі речових прав та отримати відповідний витяг.

26/06/2026

🏠📄 Техпаспорт ≠ правовстановлюючий документ: що має перевірити реєстратор?
У практиці державної реєстрації прав дуже часто виникає ситуація:
🗣️ “У мене новий технічний паспорт - внесіть нову площу в ДРП”.
🗣️ “Я зробив прибудову - вона вже є в техпаспорті, зареєструйте”.
🗣️ “У техпаспорті кімнат більше - значить, об’єкт уже змінився”.
🗣️ “Площа збільшилася після переобміру - просто оновіть запис”.
На перший погляд усе виглядає просто: є новий техпаспорт - отже, треба змінити відомості в Державному реєстрі прав.
Але в державній реєстрації прав усе працює не так 👇
📌 Коротка відповідь: технічного паспорта не завжди достатньо.
📌 Головна формула:
техпаспорт описує об’єкт, але сам по собі не створює речове право.
🧾 Що підтверджує технічний паспорт?
Технічний паспорт - це документ, який фіксує технічні характеристики об’єкта нерухомого майна на дату проведення технічної інвентаризації.
Він може містити відомості про:
✅ загальну площу;
✅ житлову площу;
✅ склад приміщень;
✅ кількість кімнат;
✅ поверховість;
✅ планування;
✅ матеріали конструкцій;
✅ технічний стан;
✅ рік побудови, реконструкції чи капітального ремонту;
✅ допоміжні приміщення;
✅ фактичний стан об’єкта на момент інвентаризації.
Тобто техпаспорт відповідає передусім на питання:
🔎 “Що фактично існує?”
Але він не завжди відповідає на інші, ключові для державної реєстрації питання:
⚖️ “На якій правовій підставі це виникло?”
⚖️ “Чи можна це зареєструвати як речове право?”
⚖️ “Чи не порушені права інших осіб?”
⚖️ Що важливо за Законом № 1952-IV?
За Законом України № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація - це не механічне перенесення інформації з технічного паспорта до ДРП.
Державний реєстратор перевіряє не лише наявність документа, а й те, чи підтверджують подані документи саме заявлену реєстраційну дію.
Тому правильне питання для реєстратора звучить не так:
❌ “Чи є техпаспорт?”
А так:
✅ “Що саме підтверджує цей техпаспорт?”
✅ “Чи є правова підстава для внесення змін?”
✅ “Це технічні характеристики вже зареєстрованого об’єкта чи фактично інший об’єкт права?”

🔎 Що техпаспорт може підтверджувати?
✅ технічні характеристики об’єкта;
✅ площу як технічний показник;
✅ склад приміщень;
✅ фактичне планування;
✅ технічний стан;
✅ допоміжні приміщення;
✅ дані, необхідні для ідентифікації об’єкта;
✅ відомості, які можуть використовуватися для порівняння старих і нових характеристик нерухомості.

🚫 А що техпаспорт сам по собі НЕ підтверджує?
❌ право власності;
❌ набуття права власності;
❌ перехід права від однієї особи до іншої;
❌ припинення права іншої особи;
❌ законність добудови чи прибудови;
❌ прийняття реконструйованого об’єкта в експлуатацію;
❌ поділ майна між співвласниками;
❌ виділ частки в натурі;
❌ об’єднання об’єктів;
❌ створення нового самостійного об’єкта нерухомого майна;
❌ легалізацію самочинного будівництва.
І саме тут виникає більшість практичних помилок.

📐 Змінилася площа: чи можна просто прийти до реєстратора і внести зміни?
🟡 Не автоматично.
Сам факт виготовлення нового технічного паспорта із новою площею ще не означає, що реєстратор зобов’язаний одразу змінити відомості в ДРП.
У кожному випадку потрібно з’ясувати:
🔎 чому змінилася площа;
🔎 чи змінився сам об’єкт права;
🔎 чи не відбулася реконструкція, добудова, прибудова, поділ або об’єднання;
🔎 чи не створено фактично новий самостійний об’єкт нерухомого майна;
🔎 чи є документи, які підтверджують правову підставу для внесення відповідних змін.
🧾 Технічний паспорт може бути використаний для ідентифікації об’єкта та підтвердження його технічних характеристик.
Але він не повинен підміняти собою документи, які підтверджують:
⚖️ виникнення або зміну речового права;
🏗️ законність реконструкції, добудови чи прибудови;
🏠 прийняття об’єкта в експлуатацію;
📍 присвоєння адреси;
📂 поділ, виділ або об’єднання об’єктів.
Тому якщо заявник пояснює зміну площі технічним уточненням, переобміром або іншими даними технічної інвентаризації, реєстратор має не автоматично вносити зміни, а перевірити, чи підтверджують подані документи саме зміну технічних характеристик уже зареєстрованого об’єкта, а не фактичну реконструкцію, добудову, прибудову, поділ, об’єднання або створення нового об’єкта права.
📌 Головне: зміна площі в техпаспорті - це сигнал для перевірки, а не автоматична підстава для зміни запису в ДРП.

🏗️ А якщо була добудова, прибудова або реконструкція?
Тоді ситуація зовсім інша.
Якщо нова площа з’явилася через:
🚧 добудову;
🏗️ прибудову;
🏠 надбудову;
🔨 реконструкцію;
🧱 зміну геометричних розмірів;
🚪 утворення нових приміщень;
🏘️ поділ або об’єднання об’єктів;
📌 появу нового самостійного об’єкта,

Одного технічного паспорта, як правило, недостатньо.
У таких випадках потрібно перевіряти:
📍 відомості ЄДЕССБ;
📍 документи про прийняття об’єкта в експлуатацію;
📍 документи про присвоєння адреси;
📍 документи щодо земельної ділянки;
📍 документи співвласників, якщо майно спільне;
📍 правовстановлюючі документи;
📍 судове рішення, якщо питання вирішувалося в судовому порядку;
📍 інші документи, передбачені законодавством.
📌 Важливо: якщо закон вимагає відомості з ЄДЕССБ або документи про прийняття об’єкта в експлуатацію, новий технічний паспорт не може їх замінити.

🧩 Поділ, виділ, об’єднання - це не просто “оновити техпаспорт”
Окрема типова помилка - коли заявник фактично просить зареєструвати поділ, виділ або об’єднання, але подає це як “зміну технічних характеристик”.
Наприклад:
🔹 був один об’єкт - стало два;
🔹 квартира фактично поділена на окремі самостійні об’єкти;
🔹 кілька об’єктів об’єднано в один;
🔹 частка співвласника фактично виділена в натурі;
🔹 техпаспорт описує вже іншу конфігурацію майна.
У таких ситуаціях може бути потрібна окрема реєстраційна дія:
📂 відкриття нових розділів;
📂 закриття попереднього розділу;
📂 перенесення прав та обтяжень;
📂 перевірка прав співвласників, іпотекодержателів та інших заінтересованих осіб.
І знову ж таки: лише технічного паспорта недостатньо.

⚠️ Червоні прапорці для реєстратора
Реєстратору варто бути особливо уважним, якщо:
🔴 площа істотно змінилася без зрозумілої правової причини;
🔴 з’явилися нові приміщення, поверхи, антресолі, тераси чи прибудови;
🔴 техпаспорт описує фактично інший об’єкт;
🔴 об’єкт у ДРП один, а в техпаспорті фактично декілька;
🔴 заявник просить “просто змінити площу”, але документи вказують на реконструкцію;
🔴 зміни можуть зачіпати права співвласників;
🔴 є іпотека, арешт, заборона або інше обтяження;
🔴 є розбіжності між ДРП, старими документами БТІ, адресою та новими технічними даними;
🔴 техпаспорт фактично використовується як “замінник” правовстановлюючого документа.

🏛️ Судова практика: що важливо пам’ятати
У судових спорах суди зазвичай оцінюють не сам факт наявності технічного паспорта, а правову підставу набуття або зміни права.
Технічна документація може бути доказом фактичного стану майна, але вона не підміняє:
⚖️ правовстановлюючий документ;
⚖️ документи про прийняття об’єкта в експлуатацію;
⚖️ згоду співвласників;
⚖️ рішення суду;
⚖️ документи, необхідні для поділу, виділу чи об’єднання;
⚖️ документи, що підтверджують законність будівельних робіт.
Загальний підхід судової практики такий:
📌 державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права власності, а лише офіційно підтверджує вже набуте право.
Так само технічний паспорт не “легалізує” самочинне будівництво і не перетворює фактичну добудову на законно зареєстрований об’єкт права.

🧑‍💼 Практика Мін’юсту: типовий ризик
У скаргах на дії державних реєстраторів часто проблемою є саме те, що реєстраційна дія проведена на підставі документа, який не підтверджував заявлену дію.
Типова помилка:
❌ техпаспорт використали не для ідентифікації або уточнення характеристик об’єкта,
а фактично як підставу для зміни самого об’єкта права.
Наприклад, коли за техпаспортом “оновили” площу, але фактично відбулася реконструкція, прибудова, поділ або створення нового об’єкта.

📋 Що має перевірити державний реєстратор?
Перед внесенням змін до ДРП реєстратор має поставити собі кілька ключових питань:
1️⃣ Яка саме реєстраційна дія заявлена?
2️⃣ Чи є правова підстава для цієї дії?
3️⃣ Чи техпаспорт лише описує об’єкт, чи ним намагаються замінити правовстановлюючий документ?
4️⃣ Чи не відбулося фактично поділу, виділу, об’єднання або реконструкції?
5️⃣ Чи потрібні відомості з ЄДЕССБ?
6️⃣ Чи потрібні документи про прийняття об’єкта в експлуатацію?
7️⃣ Чи потрібно перевірити дані ДЗК, адресу, документи на землю?
8️⃣ Чи не порушуються права співвласників, іпотекодержателя, орендаря або інших осіб?
9️⃣ Чи немає суперечностей між новими документами і вже зареєстрованими правами?
🔟 Чи не використовується техпаспорт для легалізації фактичних змін без належної правової підстави?

✅ Висновок
Технічний паспорт - важливий документ. Без нього в багатьох ситуаціях неможливо правильно ідентифікувати об’єкт або встановити його характеристики.
Але його роль потрібно розуміти правильно.
🧾 Техпаспорт показує, що існує фактично.
⚖️ Правовстановлюючий документ пояснює, чому і на якій підставі існує право.
🏛️ ДРРП фіксує не просто технічний стан, а речове право та юридично значущі зміни.
Тому:
✅ переобмір ≠ автоматична зміна ДРРП;
✅ техпаспорт ≠ правовстановлюючий документ, але може бути правопідтверджувальним (наприклад обʼєкти побудовані до 05.08.1992);
✅ техпаспорт ≠ легалізація будівництва;
✅ прибудова в техпаспорті ≠ автоматична реєстрація прибудови;
✅ зміна площі ≠ завжди проста технічна дія;
✅ ДРРП ≠ місце для автоматичного переписування фактичного стану.
🎯 Головна формула для практики:
техпаспорт показує “що є фактично”, але не завжди пояснює “чому виникло право” і “яку реєстраційну дію можна провести”.

24/06/2026

🏡 Оновлено функціонал роботи із садибними об’єктами в ЄДЕССБ

У системі реалізовано низку змін щодо формування ідентифікаторів для садибних об’єктів та їх складових.

Відтепер при створенні об’єкта необхідно вносити головний будинок із типом «садибний», «садовий» або «дачний». Для такого об’єкта автоматично формується реєстраційний номер та забезпечується можливість подальшого додавання приналежних речей.

Додавання господарських будівель та споруд є необов’язковим, однак за наявності проєктної документації або матеріалів технічної інвентаризації рекомендується визначати їх розташування на місцевості та вносити відповідну геометрію.

Також реалізовано можливість внесення змін до геометрії як головного будинку, так і його складових.

Нагадуємо, що сформовані реєстраційні номери приналежних речей необхідно зазначати під час проведення технічної інвентаризації.

Та запрошуємо користувачів ознайомитися з оновленими відеоматеріалами⤵️

💻про створення садибного/дачного/садового будинку та його складових - https://www.youtube.com/watch?v=VHAz3QNTyuI&t=1s

💻про внесення садиби та її складових частин до реєстру - https://www.youtube.com/watch?v=c2b8GngnbAM&t=360s

🤝Робота цифрових сервісів реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за підтримки проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості”(UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK International Development. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.

У відео продемонстровано: - Створення ідентифікатора на садибу з ...

17/06/2026

🏠Що таке спільна сумісна власність і чому пронеї варто знати?

📖Стаття 368 Цивільного кодексу України визначаєспільну сумісну власність як спільну власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Найпоширенішим прикладом правового режиму спільної сумісної власності є майно, набуте подружжям під час шлюбу. ☝️Відповідно до Сімейного кодексу України, таке майно належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, хто саме заробляв кошти або хто є титульним власником майна.

Право спільної сумісної власності розповсюджується на майно, придбане подружжям під час шлюбу (якщо інше не встановлено цивільно-правовим договором або судом), а саме:
• на нерухоме майно;
• на транспортні засоби;
• на грошові кошти;
• на цінні папери тощо.

Важливо знати❗️
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Якщо майно перебуває у спільній сумісній власності, титульний власник може розпоряджатися ним тільки за згодою другого з подружжя.

☝️Водночас закон визначає майно, яке є особистою приватною власністю одного з подружжя. Зокрема, це майно, набуте до шлюбу, отримане у спадщину або в дарунок, а також інші випадки, передбачені законодавством.

⚖️ Правове регулювання права спільної сумісної власності регулюється :
• стаття 368 та 369 Цивільного кодексу України;
• статті 60–74 Сімейного кодексу України.

Спільна сумісна власність — це не лише юридичний термін, а й важливий механізм захисту майнових прав. Розуміння того, яке майно є спільним, а яке — особистим, допомагає уникнутиконфліктів, забезпечує правову визначеність та сприяє справедливому врегулюванню майнових відносин.

12/06/2026

«Самобуд» і що з ним робити?

У багатьох власників нерухомості постає питання самочинного будівництва. Суб'єкти зводять будинки, роблять прибудови або переплановують приміщення, але не завжди розуміють, коли такі зміни вважаються "самобудом", а коли - ні.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом є об’єкт нерухомості, який:
- збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
- збудований без відповідного дозвільного документа, який дає право на виконання будівельних робіт;
- збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

⚠️ Важливо розуміти:
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, автоматично не набуває права власності на такий об’єкт.
Для повноцінного розпорядження нерухомістю його потрібно узаконити у встановленому законодавством порядку.

✅ Що не є "самобудом"?
Згідно із законодавством, до самочинного будівництва не належать, зокрема:
- перепланування квартири за рахунок площі коридору чи допоміжних приміщень без втручання в несучі конструкції будівлі;
- зведення на земельній ділянці тимчасових споруд, таких як навіси, альтанки, бесідки, теплиці, відкриті басейни тощо;
- заміна матеріалів стін, покрівлі та інших конструктивних елементів будівлі, якщо такі роботи здійснюються без збільшення розміру фундаменту та без зміни цільового призначення будівлі, а також спрямовані на покращення її зовнішнього вигляду;
- встановлення або демонтаж вбудованих меблів, зокрема шаф, антресолей, комор.

❓ Як узаконити самовільне будівництво?
Порядок оформлення залежить від дати будівництва та площі об’єкта.
1. Об’єкти, збудовані до 05 серпня 1992 року
Житлові, дачні та садові будинки, а також господарські будівлі, споруди та прибудови до них, збудовані до 05 серпня 1992 року:
- не підлягають прийняттю в експлуатацію;
- право власності на такі об’єкти можна реєструвати одразу на підставі технічної інвентаризації та документів на землю.

2. Об’єкти, збудовані з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року
Житлові, дачні та садові будинки загальною площею до 500 м², збудовані у цей період, можуть бути узаконені за спрощеною процедурою - так званою "будівельною амністією".
Така процедура дозволяє ввести об’єкт в експлуатацію без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

3. Об’єкти, збудовані після 09 квітня 2015 року
Житлові, дачні та садові будинки загальною площею до 500 м², збудовані після 09 квітня 2015 року, узаконюються за загальною процедурою.
У такому випадку необхідно:
- отримати будівельний паспорт;
- оформити право на виконання будівельних робіт;
- ввести об’єкт в експлуатацію;
- після цього зареєструвати право власності.

ℹ️ За додатковими роз’ясненнями та консультаціями звертайтеся до департаменту державної реєстрації за адресою:
м. Дрогобич , Площа Ринок 25

09/06/2026

РУБРИКА "ДРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ОЧИМА ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА"
ТЕМА: 10 запитань про особливості державної реєстрації речових прав на нерухомість, набутих до 01.01.2013

1️⃣Власник має намір відчужити житловий будинок третій особі. Чи обов’язково такому власнику реєструвати своє право у ДРРП, якщо у нього наявне свідоцтво про право власності від 14 грудня 2011 року та витяг, датований січнем 2012 року?
✍️Ні, не обов’язково. Частина 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

2️⃣Чи обов’язково власнику реєструвати своє право у ДРРП, якщо у нього наявне свідоцтво про право власності від 14 грудня 2011 року та витяг, датований січнем 2012 року, а у березні 2013 року він здійснив реконструкцію житлового будинку?
✍️Так, обов’язково. Відповідно до п.77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об’єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об’єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, у статті 5 Закону закріплено принцип, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

3️⃣ Спадкоємець за законом має намір оформити право власності на житловий будинок, розташований у сільській місцевості та збудований до 5 серпня 1992 року. За життя спадкодавця право власності на зазначений житловий будинок не було зареєстровано в установленому порядку. Правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна відсутні. Чи можлива державна реєстрація права власності на такий житловий будинок за заявою спадкоємця у разі відсутності правовстановлюючих документів?
✍️Так, можлива, але за умови, що в населеному пункті, де розташований об'єкт нерухомого майна, органами місцевого самоврядування здійснювався погосподарський облік, а спадкодавцю в установленому порядку була надана (виділена) земельна ділянка.

4️⃣ Власник має намір відчужити земельну ділянку, право власності на яку посвідчується державним актом, виданим у 2001 році. Відомості про земельну ділянку та її власника внесені до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. Чи потрібно перед відчуженням земельної ділянки зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно?
✍️ Ні, не потрібно. В силу статті 3 Закону права, які виникли та зареєстровані до 2013 року визнаються дійсними, а інформація щодо об’єкта і власника актуальна.

5️⃣ Власник має намір відчужити земельну ділянку, право власності на яку посвідчується державним актом, виданим у 2001 році. Відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, але інформація про власника відсутня. Чи потрібно перед відчуженням земельної ділянки зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно?
✍️ Так, потрібно. У такому разі державний реєстратор обов’язково має запитувати інформацію про видачу державного акта такій особі та його державну реєстрацію у територіальних органах Держгеокадастру. Адміністративний збір за проведення реєстраційних дій не справляється.

6️⃣Договір оренди земельної ділянки був укладений у травні 2009 року строком на 7 років. У вересні 2016 року орендар і орендодавець укладають додаткову угоду про зміну строку дії права з 7 на 10 років. Чи може бути право оренди зареєстроване у ДРРП?
✍️ Ні, не може. По-перше, договір оренди не був зареєстрований до 2013 року органами, які здійснювали державну реєстрацію договорів на той час. По-друге, за загальним правилом дія речового права оренди у часі обмежена строком дії договору оренди, який закінчився у травні 2016 року.

7️⃣ Договір оренди був укладений у травні 2009 року строком на 5 років. Державна реєстрація договору була проведена органами земельних ресурсів у вересні 2012 року. У вересні 2014 року орендар і орендодавець укладають додаткову угоду про зміну строку дії права з 5 на 10 років. Чи може бути право оренди зареєстроване у ДРРП?
✍️ Так, може. Щодо правильності обчислення строку дії договорів оренди наявна практика Верховного Суду України, відповідно до якої строк дії договору оренди, зареєстрованого до 2013 року органами земельних ресурсів, обраховується з дати його реєстрації, а саме, з вересня 2012 року. Отже, зміни, викладені у вересні 2014 року, вносяться до діючого договору оренди.

8️⃣ Особа придбала житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, у липні 2012 року. Державна реєстрація прав не здійснювалася. У березні 2013 року покупець звертається до державного реєстратора для реєстрації свого права власності на нерухомість. Чи можлива така реєстрація, якщо державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого обтяження у вигляді арешту, накладеного на все майно продавця?
✍️ Ні, не можлива. Відповідно до ст.24 Закону наявність зареєстрованого обтяження на все майно відчужувача є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

9️⃣Покупець придбав житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, у жовтні 2011. Державну реєстрацію прав здійснив у органах місцевого КП БТІ. У грудні 2013 року покупець звертається до нотаріуса для оформлення договору-дарування цього майна своїй доньці . Чи можлива така реєстрація, якщо нотаріусом встановлено наявність зареєстрованого обтяження у архівній складовій ДРРП (заборона відчуження) щодо всього майна доньки?
✍️ Так, можлива. По-перше, дарувальник належним чином оформив своє майно ще до 2013 року; по-друге, заборона відчуження стосується лише набувача за договором- дарування.

🔟 Рішенням суду від 01 грудня 2012 року за онуком визнано право власності на житловий будинок після смерті бабусі. У той час онук до органів КП БТІ для оформлення права не звертався. Через рік, у грудні 2013 року, онук звернувся до державного реєстратора для проведення державної реєстрації свого права на цей будинок. Чи може державний реєстратор проводити таку реєстрацію, якщо під час пошуків за бабусею було виявлено обтяження (заборону відчуження цієї квартири) від 2008 року у архівній складовій ДРРП?
✍️ Так, може. Пункт 1 частини 4 стаття 24 Закону виключає можливість відмови у випадку державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

28/05/2026

⚖️ Коли одна літера в документах має юридичне значення

Різниця в одній літері, апострофі чи м’якому знаку може здаватися дрібницею. Але в юридичних документах така розбіжність іноді стає перешкодою для оформлення спадщини, соціальних виплат, пенсії чи підтвердження родинного зв’язку.

📌 Наприклад, проблема може виникнути, якщо у свідоцтві про народження, шлюб чи інших документах по-різному написані прізвище, ім’я або по батькові.

У таких випадках державний орган, нотаріус чи інша установа не можуть просто «закрити очі» на неточність, адже саме документи підтверджують юридичний статус особи.

⚖️ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд оцінює всі докази: свідоцтва, витяги з ДРАЦС, архівні довідки, документи з військової частини, листи-відмови від органів, довідки, фотокартки, листування або показання свідків.

❗Важливо: суд встановлює не «помилку в документі», а юридичний факт родинних відносин.

Таке рішення не означає автоматичного отримання виплат, спадщини чи статусу, але може бути підставою для подальшого звернення до відповідних органів.

Коли одна літера в документах змушує доводити спорідненість через суд

06/05/2026

10 запитань про присвоєння адреси.
❓1. З чого складається адреса?
Реквізитами адреси є:
1) назва держави (Україна);
2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об’єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об’єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);
😎 номер об’єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності).
❓2. Яким об’єктам адреса не присвоюється?
Адреса не присвоюється:
1) тимчасовим спорудам;
2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі чи споруди, або їх складовою частиною;
До переліку об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса також відносяться:
1. Земельні ділянки
2. Автомобільні дороги (крім вулиць і доріг населених пунктів): автомобільні дороги загального користування; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях
3. Залізниці: залізничні колії магістральні; під’їзні, станційні та сортувальні колії; залізничні колії метрополітенів; трамвайні колії; залізничні підвищені колії та естакади; залізничні колії промислових підприємств
4. Злітно-посадкові смуги: злітно-посадкові смуги для злету та посадки; злітно-посадкові смуги для маневрування та стоянки літаків та інших літальних апаратів
5. Мости, естакади, тунелі та метро: автомобільні мости, віадуки, шляхопроводи та естакади; залізничні мости, віадуки та естакади; мости наплавні та пороми; мости пішохідні; тунелі автодорожні; тунелі залізничні; тунелі комбіновані; тунелі метрополітенів; тунелі пішохідні; наземні та підземні пішохідні переходи
6. Порти, канали, греблі та інші водні споруди: акваторії морських портів (портові акваторії), внутрішні підхідні, судноплавні канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки, інші підводні гідротехнічні споруди штучного та природного походження; акведуки, дюкери, споруди дорожнього водовідводу; канали магістральні зрошувальних систем; споруди систем водозабезпечення землеробства; споруди осушувальних систем; споруди зливових мереж; споруди зрошувального та осушувального господарства тощо
7. Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі: нафтопроводи магістральні; газопроводи магістральні; конденсатопроводи та продуктопроводи магістральні; водоводи магістральні та відводи від них; лінії та споруди телекомунікацій; радіорелейні системи та магістральні кабельні мережі; споруди та системи радіозв’язку; магістральні лінії електропередачі кабельні - КЛЕП високої напруги; магістральні лінії електропередачі повітряні - ЛЕП високої напруги; лінії електричні розподільні середньої напруги
8. Місцеві трубопроводи та комунікації: місцеві трубопроводи для транспортування газу; місцеві водопровідні мережі; місцеві теплові мережі; місцеві мережі для транспортування пари та стисненого повітря; водяні свердловини, колодязі, бювети; водонапірні башти, фонтани; місцеві каналізаційні та водостічні мережі; колектори каналізаційні; установки для перероблення стічних вод; місцеві електросилові мережі; тролейбусні лінії
❓3. Чи потрібно присвоювати адресу новозбудованому об’єкту, якщо вже є будівельна адреса?
Обов’язково
❓4. З якого моменту адреса вважається присвоєною або зміненою?
З моменту внесення до ЄДЕССБ.
❓5. Якщо право власності вже зареєстровано (в БТІ або РПВН), але немає в правовстановчому документі повної адреси, чи потрібно вимагати присвоєння адреси?
Ні, не потрібно. На той момент об’єкт сформувався як об’єкт цивільних правовідносин. Адреса може бути відсутня в правовстановчому документі, але наявність її в реєстрації БТІ є достатньою.
❓6. З якого часу адреса повинна бути в ЄДЕССБ?
Законодавчо термін визначено з 01.12.2020 року, проте технічна можливість з’явилася з 01.08.2021 року.
❓7. Які дії державного реєстратора, якщо подали рішення про присвоєння адреси до запровадження ЄДЕССБ? Чи потрібно вимагати вносити його до ЄДЕССБ?
Ні, не потрібно. У такому випадку копія такого рішення за реквізитами, які надав заявник, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
❓8. Чи може бути в ДРРП кілька об’єктів за однією адресою?
Так, може. Яскравим прикладом є комплекс будівель та споруд, який має кілька ідентифікаторів.
❓9. Чи потрібно присвоювати адресу у разі реконструкції об’єкта?
Так, якщо в результаті реконструкції об’єкт поділено, об’єднано або відбувся виділ. В окремих випадках адресу потрібно присвоювати у разі зміни функціонального призначення приміщення.
❓10.Чи є підставою для відмови в державній реєстрації наявність в ДРРП іншого об’єкта з такою ж адресою, якщо заявлене право вже зареєстровано до 01.01.2013?
Ні, такий факт не є підставою для відмови в державній реєстрації, оскільки право вже зареєстровано і визнано державою. Проте в таких випадках рекомендовано повідомити заявнику про факт “дублювання” адреси для вчинення подальших дій з уточненням адреси.