Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки

06/05/2026

10 запитань про присвоєння адреси.
❓1. З чого складається адреса?
Реквізитами адреси є:
1) назва держави (Україна);
2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об’єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об’єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);
😎 номер об’єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу - для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності).
❓2. Яким об’єктам адреса не присвоюється?
Адреса не присвоюється:
1) тимчасовим спорудам;
2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі чи споруди, або їх складовою частиною;
До переліку об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса також відносяться:
1. Земельні ділянки
2. Автомобільні дороги (крім вулиць і доріг населених пунктів): автомобільні дороги загального користування; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях
3. Залізниці: залізничні колії магістральні; під’їзні, станційні та сортувальні колії; залізничні колії метрополітенів; трамвайні колії; залізничні підвищені колії та естакади; залізничні колії промислових підприємств
4. Злітно-посадкові смуги: злітно-посадкові смуги для злету та посадки; злітно-посадкові смуги для маневрування та стоянки літаків та інших літальних апаратів
5. Мости, естакади, тунелі та метро: автомобільні мости, віадуки, шляхопроводи та естакади; залізничні мости, віадуки та естакади; мости наплавні та пороми; мости пішохідні; тунелі автодорожні; тунелі залізничні; тунелі комбіновані; тунелі метрополітенів; тунелі пішохідні; наземні та підземні пішохідні переходи
6. Порти, канали, греблі та інші водні споруди: акваторії морських портів (портові акваторії), внутрішні підхідні, судноплавні канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки, інші підводні гідротехнічні споруди штучного та природного походження; акведуки, дюкери, споруди дорожнього водовідводу; канали магістральні зрошувальних систем; споруди систем водозабезпечення землеробства; споруди осушувальних систем; споруди зливових мереж; споруди зрошувального та осушувального господарства тощо
7. Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі: нафтопроводи магістральні; газопроводи магістральні; конденсатопроводи та продуктопроводи магістральні; водоводи магістральні та відводи від них; лінії та споруди телекомунікацій; радіорелейні системи та магістральні кабельні мережі; споруди та системи радіозв’язку; магістральні лінії електропередачі кабельні - КЛЕП високої напруги; магістральні лінії електропередачі повітряні - ЛЕП високої напруги; лінії електричні розподільні середньої напруги
8. Місцеві трубопроводи та комунікації: місцеві трубопроводи для транспортування газу; місцеві водопровідні мережі; місцеві теплові мережі; місцеві мережі для транспортування пари та стисненого повітря; водяні свердловини, колодязі, бювети; водонапірні башти, фонтани; місцеві каналізаційні та водостічні мережі; колектори каналізаційні; установки для перероблення стічних вод; місцеві електросилові мережі; тролейбусні лінії
❓3. Чи потрібно присвоювати адресу новозбудованому об’єкту, якщо вже є будівельна адреса?
Обов’язково
❓4. З якого моменту адреса вважається присвоєною або зміненою?
З моменту внесення до ЄДЕССБ.
❓5. Якщо право власності вже зареєстровано (в БТІ або РПВН), але немає в правовстановчому документі повної адреси, чи потрібно вимагати присвоєння адреси?
Ні, не потрібно. На той момент об’єкт сформувався як об’єкт цивільних правовідносин. Адреса може бути відсутня в правовстановчому документі, але наявність її в реєстрації БТІ є достатньою.
❓6. З якого часу адреса повинна бути в ЄДЕССБ?
Законодавчо термін визначено з 01.12.2020 року, проте технічна можливість з’явилася з 01.08.2021 року.
❓7. Які дії державного реєстратора, якщо подали рішення про присвоєння адреси до запровадження ЄДЕССБ? Чи потрібно вимагати вносити його до ЄДЕССБ?
Ні, не потрібно. У такому випадку копія такого рішення за реквізитами, які надав заявник, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
❓8. Чи може бути в ДРРП кілька об’єктів за однією адресою?
Так, може. Яскравим прикладом є комплекс будівель та споруд, який має кілька ідентифікаторів.
❓9. Чи потрібно присвоювати адресу у разі реконструкції об’єкта?
Так, якщо в результаті реконструкції об’єкт поділено, об’єднано або відбувся виділ. В окремих випадках адресу потрібно присвоювати у разі зміни функціонального призначення приміщення.
❓10.Чи є підставою для відмови в державній реєстрації наявність в ДРРП іншого об’єкта з такою ж адресою, якщо заявлене право вже зареєстровано до 01.01.2013?
Ні, такий факт не є підставою для відмови в державній реєстрації, оскільки право вже зареєстровано і визнано державою. Проте в таких випадках рекомендовано повідомити заявнику про факт “дублювання” адреси для вчинення подальших дій з уточненням адреси.

29/04/2026

ПОМИЛКА В РЕЄСТРІ НЕРУХОМОГО МАЙНА. ЯК ВИПРАВИТИ?

Державна реєстрація прав на нерухомість є засвідченням набуття такого права. Але що робити, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно закралася помилка? Законодавство передбачає чіткий механізм її виправлення.
⚠️ Що таке технічна помилка?
Це може бути граматична описка, друкарська, арифметична чи інша неточність, допущена під час внесення відомостей до Реєстру. Державний реєстратор може виправити помилку самостійно, якщо документи заявнику ще не видали.
Якщо документи вже отримані заявником – потрібно подати заяву про виправлення. За заявою в реєстрі виправляється: технічна помилка, коли документи отримано, виправлення помилки в поданих документах.
Важливо❗️ Якщо помилка впливає на права третіх осіб, то її можна виправити лише за їхньою згодою або через суд.

⚠️ Як саме виправляють помилки?
Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав (постанова КМУ №1141) є три види заяв:
- Виправлення технічної помилки у Реєстрі.
- Виправлення відомостей у зв’язку зі зміною адреси.
- Погашення записів у Реєстрі прав власності (реєстрація до 2013 року).
Якщо в Реєстрі випадково створено два і більше розділи на один об’єкт, розділ який відкрито пізніше закривають, а інформацію «переносять» до основного.
Якщо ж існують суперечності між зареєстрованими правами, закриття розділу можливе тільки за рішенням суду!

⚠️ Чи можна виправити помилку під час реєстрації нового права?
Так! Якщо реєстратор виявив помилку в попередніх діях, її виправлять одночасно з новою реєстрацією (передбачено п.37 Порядку ведення ДРРП).

⚠️ Погашення записів у старому Реєстрі, що це означає?
Якщо право вже зареєстроване в новому Реєстрі, але в «старому» залишилися записи без позначки про погашення – особа чи її спадкоємці можуть подати заяву про їх анулювання.

⚠️ Хто може виправити помилку?
Державний реєстратор або нотаріус. Заява розглядається у день її реєстрації!

⚠️ Чи справляється адміністративний збір?
1. Помилку допустив реєстратор – виправлення безкоштовне (до видачі документів заявнику).
2. З вини заявника – адміністративний збір 130 грн (з 01.01.2026 року).

✅ Отримати фахову консультацію можете за адресою: вул.Площа Ринок 25, м.Дрогобич

10/04/2026

26/03/2026

Що потрібно знати спадкоємцю, аби не втратити право на спадкування?

Час, місце відкриття спадщини, строки у які потрібно подати заяву про її прийняття – є ключовими знаннями для спадкоємців, адже від цього залежить можливість реалізувати своє право на спадкове майно. Якщо ж без поважних причин спадкоємець не подасть заяву про прийняття спадщини вчасно, він ризикує втратити таке право. Це питання йому доведеться вирішувати зі спадкоємцями, які належним чином прийняли спадщину, або у судовому порядку.

Час відкриття спадщини – день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місце відкриття спадщини – останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. Якщо такого майна немає – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

🔹 Як прийняти спадщину
Вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не заявили про відмову від неї:
-спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини;
-малолітня, неповнолітня дитина;
-недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
Інші спадкоємці мають подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини.

🔹 Заяву можна подати:
-особисто, прибувши до нотаріуса;
-поштою чи електронною поштою. У такому випадку справжність підпису має бути нотаріально засвідченою.

#МіністерствоЮстиції #МаюПравоЗнати #Спадкування #ПрийняттяСпадщини #ПравоНаСпадкування

12/03/2026

13 січня 2026 року Верховною Радою України прийнято Закон Про основні засади житлової політики, який, серед іншого, передбачає скасування безоплатної привати...

12/03/2026

Як уникнути конфліктів з сусідами під час будівництва? Про відстані до меж та сусідських будівель.

Вибираючи земельну ділянку під будівництво, підбираючи будинок під реконструкцію або просто плануючи добудувати на власні ділянці гараж або господарський бло...

12/03/2026

Державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, який не містив кадастрового номера земельної ділянки. Рожеві акти могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства, а також для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Це спричиняло деякі незручності у випадку, коли власник мав намір передати (продати, подарувати) одну з ділянок іншій особі.

Якщо в людини є такий державний акт на земельну ділянку рожевого кольору без кадастрового номера, то для переоформлення земельної ділянки має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі розробленої технічної документації державний кадастровий реєстратор вносить земельну ділянку до державного земельного кадастру та присвоює кадастровий номер земельній ділянці.

Виконання вказаних вище дій підтверджує виданий реєстратором витяг з Державного земельного кадастру.

28/02/2026

🤔Чи потрібно міняти старий Державний акт на право власності на Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?
📌 Право власності на землю може бути підтверджене такими документами:
✔️державний акт на право власності на земельну ділянку (до 1 січня 2013 року);
✔️ свідоцтво про право власності на нерухоме майно ( з 1 січня 2013 року);
✔️свідоцтво про право на спадщину;
✔️судове рішення, яке набрало законної сили щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
✔️витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
✔️ інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки: договори купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання тощо.
📎З 1 січня 2013 року в Україні почав діяти Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Відтоді усі нові права власності вносяться до цього реєстру.
Державний акт на право власності на землю (виданий до 2013 року) зеленого кольору, як і червоний і синій, залишається чинним і підтверджує ваше право власності.
✅️ Таким чином, державні акти не потрібно міняти на Витяг, проте обов'язково потрібно присвоїти кадастровий номер земельній ділянці .
Але якщо ваше право ще не внесене до реєстру (що часто буває зі "старими" актами), то потрібно провести державну реєстрацію права, після чого ви отримаєте витяг.
Сам державний акт при цьому не вилучається і не скасовується.
🔎 Коли потрібно отримати витяг?
Витяг знадобиться, якщо ви:
☑️продаєте, даруєте або передаєте у спадщину земельну ділянку;
☑️укладаєте договір оренди;
☑️оформлюєте іпотеку;
☑️вчиняєте будь-які нотаріальні дії.
У такому випадку право власності на земельну ділянку має бути внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо воно туди раніше не вносилось.

10/02/2026

Технічний паспорт на будинок: навіщо проводити технічну інвентаризацію житлового будинку

Побудувати будинок - справа непроста. І сьогодні ми розглянемо питання не самого будівництва, а належного оформлення необхідних документів для введення будинку в експлуатацію. Якщо на початок будівництва потрібні дозвільні документи, то на подальшому етапі постає питання створення технічної документації на об’єкт нерухомого майна. Тобто мова йде про виготовлення технічного паспорта.

Технічний паспорт - це один із основних та обов’язкових документів для державної реєстрації та переходу права власності.

Технічний паспорт на будинок потрібен для фіксації фактичних технічних характеристик об’єкта (площа, поверховість, матеріали тощо) за результатами технічної інвентаризації. Він є обов’язковим для державної реєстрації права власності, введення об’єкта в експлуатацію, укладання договорів купівлі-продажу, спадкування, дарування, а також для узаконення самочинного будівництва чи перепланування.

Для початку давайте розберемося з визначеннями, а саме - що таке:

Технічний паспорт

Технічний паспорт - це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна та містить основні відомості про нього, зокрема: місцезнаходження (адресу), склад, технічні характеристики, план і опис об’єкта, ім’я або найменування власника/замовника, відомості щодо права власності, а також дані про суб’єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт. Документ видається замовнику.

Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб’єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна

(наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127).

Також відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 10.06.2009 № 390, технічний паспорт визначається як документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації та містить основні відомості про об’єкт нерухомого майна.

Важливо!

Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна. Він лише описує об’єкт і визначає його складові для подальших юридичних дій.

Технічна інвентаризація

Технічна інвентаризація - це комплекс робіт з обмірювання об’єкта нерухомого майна, визначення його складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або змін таких характеристик за певний період часу з виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов’язковим внесенням відомостей до Реєстру об’єктів нерухомого майна

(наказ від 24.05.2001 № 127).

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться з використанням Реєстру будівельної діяльності та спрямована на визначення складу, площі, об’єму, технічного стану об’єкта або змін його характеристик.

Хто може бути замовником технічної інвентаризації

Замовником технічної інвентаризації може бути:

власник об’єкта нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки);

власник об’єкта незавершеного будівництва;

замовник будівництва;

особа, яка має право на спадщину (за запитом нотаріуса);

особа, яка має інші речові права на об’єкт нерухомого майна;

орган, уповноважений управляти майном (у тому числі житлово-будівельні, дачні, гаражні кооперативи, садові товариства).

Коли проводиться технічна інвентаризація

Технічна інвентаризація проводиться:

перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

перед державною реєстрацією права власності на об’єкт незавершеного будівництва;

у разі поділу, об’єднання або виділення частки з об’єкта нерухомого майна;

у випадках, передбачених перехідними положеннями Закону;

на підставі судового рішення;

в інших випадках - за бажанням замовника або власника.

Технічна інвентаризація не вимагається для державної реєстрації спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості.

Види технічної інвентаризації

Технічна інвентаризація поділяється на:

первинну - проводиться вперше;

повторну - визначає зміни характеристик об’єкта за певний період часу.

У випадках, передбачених законом, під час інвентаризації проводиться технічне обстеження, про що робиться відповідна відмітка в технічному паспорті.

Сфера використання технічного паспорта

Технічний паспорт використовується, зокрема, у таких випадках:

державна реєстрація права власності та приватизація;

укладення договорів купівлі-продажу, дарування;

реконструкція, капітальний ремонт, перепланування;

зміна цільового призначення об’єкта;

спадкування;

поділ або виділення частки з об’єкта нерухомості;

розгляд судових спорів щодо об’єктів нерухомого майна.

14/01/2026

Безоплатну приватизацію житла буде скасовано! Що потрібно знати та робити, щоб не втратити житло. Для тих хто не скористався правом безоплатної приватизації рекомендуємо розпочати приватизацію негайно!

13 січня 2026 року Верховною Радою України прийнято Закон Про основні засади житлової політики, який, серед іншого, передбачає скасування безоплатної привати...